Метафора зникнення персонажа та мотив деперсоналізації у романах П. Хюлле, А. Бітова та Ю. Андруховича

Abstract

У статті розглядаються принципи і прийоми створення художнього образу в романах П. Хюлле "Вайзер Давідек", А. Бітова "Пушкінський дім" і Ю. Андруховича "Перверзія", головні з яких - деміфологізація і деперсоналізація - проявляються через метафору зникнення персонажа. Використання цих прийомів у творчості польського, російського та українського прозаїків - результат постмодерністської кризи свідомості. This article deals with the principles and receptions of structure artificial image. In novels by P. Huelle “Weiser Dawidek”, A. Bitov “Pushkinskiy house” and U. Andruchovich “Perversia”. It pay attention on demythologization and depersonalization, which displays in works through metaphor of character’s disappearance. Using these receptions in creative work of Polish, Russian and Ukrainian prose-writers is the result of postmodern crisis of person’s consciousness.