(Не) потрапити на гачок: фейки в реалі та віртуалі

Abstract

Серед найвідоміших фальсифікацій, у які й досі вірять, підробки історичних пам’яток, імітації наукових відкриттів, ерзаци коштов- ностей. Окремо розглядаються сфальшо- вані картини живопису: в Україні половина «оригіналів» – підстави, а в Італії, у галереї «ПіттіАрте» навіть продаються «узаконені підробки відомих шедеврів». Покупцям ви- дають сертифікат із написом: «Це унікальна робота, яка поважає манеру і техніку оригіна- лу». Однак у плані «стилізацій» ніщо не пере- вершує сучасні засоби масової комунікації. І хоч мало не вся інформація тут спотворена, існує безліч можливостей «облагородити» фейк. Не випадково медіатворчість жартома називають фейклором. Загалом складається враження, що у житті та на екранах усе парадоксально змі- шалось і після чергової цивілізаційної кризи світ вкотре перебуває у стадії становлення. У вимірах такого несформованого космосу дійсно є щось есхатологічне: на поверхню виринає дифузний, експресивний, алего- ричний, синкретичний спосіб бачення світу, в якому важко розмежувати предмети, зна- ки, символи, моделі... Найпростіше, мабуть, «розщепити» значення? Фейк (у перекладі з англійської) – підроб- лений, фальшивий. І навіть якщо це слово відносно нове, то явища, які воно позна- чає, як ми уже пересвідчилися, – зовсім ні. Тому звернемося до лексикографічних дже- рел. Словники синонімів подають просто неймовірну кількість варіацій. Більше ста. Найуживаніші: підстава, фальсифікація, під- робка, плагіат, імітація, ерзац, обман, замі- на, кустарництво, мавпування, стилізація, пародія, блеф, трюк, фокус, дезінформація, епігонство, лукавство, аберація, халтура, ахінея, наслідування, розіграш, афера, клон, ксерокс, дублікат, репродукція, кітч, ремейк, детонація, мем тощо – аж до розмовних вті- лень: лапша, липа, халява, проституція… Кожне з цих слів, вочевидь, має свою етимо- логію. І яка витокова – вже з’ясувати важко. Схоже на те, що історія фальсифікацій дав- ніша навіть від історії людства.