Психологічні портрети жінок у вибраних повістях періоду міжвоєнного двадцятиріччя

Abstract

Магістерська робота присвячена комплексному дослідженню психологічних портретів жіночих персонажів у польській прозі міжвоєнного періоду (1918-1939) на матеріалі повістей «Кордон» (1935) Зоф'ї Налковської та «Чужинка» (1935) Марії Кунцевічової. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного психологічного аналізу жіночих образів у зазначених повістях в контексті суспільнокультурних змін епохи. Для досягнення поставленої мети виконано такі завдання: схарактеризовано історично-побутовий контекст міжвоєнного періоду та роль жінок у суспільстві того часу; проаналізовано еволюцію жіночих ролей від ідеалу Матері-Польки до емансипантки; досліджено доступ жінок до освіти, їхню професійну активність та зміни у сприйнятті шлюбу й родини; вивчено біографію та літературний доробок обох письменниць; здійснено детальний психологічний аналіз жіночих персонажів повістей; проведено порівняльний аналіз жіночих образів та визначено їхнє місце серед різних моделей жіночості міжвоєнного періоду. У творі Зоф'ї Налковської «Кордон» досліджено психологічні портрети Ельжбети Бєцької – жінки із землевласницького середовища, та Юстини Богутівни – представниці сільської бідноти, які опиняються в центрі любовного трикутника із Зеноном Зємбєвічем. Проаналізовано, як травматичні дитячі переживання, пов'язані з емоційним занедбанням та зрадою, формують особистість Ельжбети, а також як соціальне походження та життєві обставини впливають на долю Юстини. Розглянуто образи їхніх матерів – Романи Бєцької та Кароліни Богутової – як представниць різних моделей материнства. У повісті Марії Кунцевічової «Чужинка» проведено психологічний аналіз головної героїні Ружі Жабчинської – складної постаті, яка поєднує риси емансипованої жінки з глибоким відчуженням та екзистенційною самотністю. Детально досліджено, як любовне розчарування у юності та нереалізованість у мистецтві формують характер героїні та її ставлення до власної сім’ї. Розглянуто символічну роль музики у розкритті емоційного стану Ружі та проаналізовано мотив відчуження героїні. Наукова новизна роботи полягає у вперше здійсненому систематичному порівняльному аналізі психологічних портретів жіночих персонажів у повістях «Кордон» та «Чужинка» в контексті суспільно-побутових реалій міжвоєнної Польщі. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання матеріалів дослідження у викладанні курсів з історії польської літератури ХХ століття, культурології, гендерних студій та літературознавства. Результати роботи можуть бути корисними для подальших досліджень жіночої прози міжвоєнного періоду, компаративістики та психологічного аналізу літературних персонажів.