Неологізми в публіцистичному стилі та способи їхнього перекладу : лінгвоперекладацький аспект

Abstract

У науковій роботі розкрито поняття “неологізм” та виявлено його визначальні риси, що відображають його сутність. Здійснено комплексне дослідження новотворів, що охоплює різноманітні грані його існування, розвитку та функціонування у мові. У ході дослідження було виявлено низку неологізмів у публіцистичних текстах сучасних газетних видань “The Guardian” [50] та “The New York Times” [51] за період за період 2022–2023 років, а також проаналізовано особливості впливу новотворів на стиль журналістського мовлення. Основна увага приділяється вивченню методів і прийомів перекладу цих неологізмів із урахуванням особливостей культурологічних аспектів та збереження експресивності і смислового навантаження. Наукова робота охоплює теоретичний аналіз неологізмів як унікального внутрішньомовного явища, їх функціональної ролі в публіцистичному тексті та дослідження їх впливу на сприйняття читачами журналістського матеріалу. Крім того, розглянуто проблеми, пов’язані з перекладом лексичних інновацій, зокрема підбір еквівалентів, культурний контекст та адаптація для цільової аудиторії. Дослідження показало, що медійний текст є складною та живою формою вищого рівня, яка охоплює не лише вербальні елементи. Він може містити графічні зображення, відео- та аудіоматеріали, а також впливає на формування концептуальної картини світу. Наукова новизна нашого дослідження полягає у комплексному дослідженні лінгвістичних і стилістичних рис неологізмів та особливостей їх функціонують у медійному просторі. Було обґрунтовано лексичні особливості перекладу неологізмів на матеріалі сучасних англо-американських газетних видань та виявлено залежність прийому перекладу лексичних інновацій від способу їх утворення. Запропоновано аналіз можливих перекладацьких стратегій таких новотворів, зокрема враховуючи культурний контекст і специфіку цільової аудиторії. Практичне значення роботи полягає у тому, що отримані висновки дослідження можна застосовувати для формування мовної компетенції студентів іноземної філології, а також у навчальних програмах з лексикології, стилістики, теорії комунікації, дискурсології та соціолінгвістики. Ці дані можна використати для укладання словників неологізмів англійської мови.