Неореалізм у літературі ХХ століття: проблеми термінологічного визначення та рецепції в Україні

Abstract

Стильова течія неореалізму розвивалася в багатьох країнах упродовж усього ХХ ст. –від епохи декадансу до постмодерного періоду. Цей розвиток пов’язаний із новими модерністськими віяннями та ідеями, а не лише зі класичним реалізмом. Метадослідження: увести поняття «неореалізм» у ширший контекст. Теоретичним базисомє історико-літературний аналіз та компаративне зіставлення (порівняльно-типологічний та рецептологічний методи). Результати. Вплив реалістичних традицій є безперечним у ранніх творах авангардиста Джеймса Джойса і навіть у пошуках нової манери прозового письма –«потоку свідомості» –в «Уліссі». Яскравими прикладами складної взаємодії реалістичної традиції ХІХ ст. та новочасних ідей є творчість Луїджі Піранделло, Томаса Манна та ін. модерністів. Нове філософське підґрунтя реалізму у ХХст. –модерна «філософія життя» й екзистенціалістська філософія. Італійський неореалізм як самостійна стильова течія почав виявлятися вже в період наближення Другої світової війни та одразу після неї, коли й отримав визнання у критиці. Італійська критика присвоїла цій течії назву «неореалізм», запозичивши з філософії та з огляду на минулу добу реалізму. У середині ХХ ст. розвиток неореалізму зумовлений кризовим станом культури у посттоталітарних суспільствах, передусім –необхідністю долати тоталітарні міфи та стереотипи масової свідомості, спричинені домінуванням пропаганди й політичної чи естетичної догматики. Неореалістичне мистецтво пов’язане з розвитком масової культури. Висновки. Однак не скрізь правдиве неореалістичне мистецтво змогло подолати тоталітарні упередження та стереотипи. Відродження імперської тоталітарної ідеології в сучасній Росії пов’язане із «завмиранням» неореалізму 1950–1980-х рр. У літературах колишнього СРСР неореалізм протистояв соцреалізмові. Офіційно задекларований у підконтрольному Радянському Союзові тоталітарному світі, напрям соцреалізму суто формально декларував принципи реалістичного мистецтва, зокрема «правдиве відображення життя», хоча не мавнічого спільного з неореалізмом, окрім зовнішнього антуражу тадекларацій.