Аналіз змісту стройових вправ у програмах фізичної культури закладів загальної середньої освіти (1992–2021 рр.).

Abstract

На сьогодні актуальним залишається питання рухової активності сучасних учнів та пропозицій щодо її підвищення, що дасть змогу поліпшити фізичний стан юних громадян нашої країни. Велике значення має правильна організація різних форм занять фізичною культурою. Жоден з уроків фізичної культури не проводиться без використання засобів основної гімнастики, серед яких значну роль в організації навчального процесу відіграють стройові вправи. Проте вони займають неналежне місце у навчальних програмах закладів загальної середньої освіти. Мета дослідження полягає в аналізі змісту стройових вправ в окремих навчальних програмах із фізичної культури та доведенні доцільності повноцінного їх використання у фізичному вихованні учнів закладів загальної середньої освіти. Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури та відеоматеріалів, порівняльний аналіз шкільних програм із фізичного виховання, анкетування, бесіда. Результати дослідження: проаналізовано вміст стройових вправ в окремих навчальних програмах із фізичної культури за період 1993-2021 рр. Виявлено, що фактично всі стройові вправи учні вивчають у початкових класах. Лише програма з фізичної культури 1993 року передбачала достатню кількість стройових навичок, які сприяли чіткій організації не лише уроків фізичної культури, а й інших масових заходів. В інших програмах, які майже дублюють попередню, кількість стройових вправ зменшується. Особливо це помітно в програмі Нової української школи. Висновки. Отже, стає зрозумілим, що стройові вправи – не зайвий засіб фізичного виховання. За їх допомогою вирішується низка освітніх, оздоровчих на виховних завдань. У розглянутих навчальних програмах із фізичної культури у розділі стройових вправ допущено низку помилок як термінологічних, так і дидактичних. Вилучення значної кількості стройових вправ із програми Нової української школи не покращить навчальний процес із фізичної культури у закладах загальної середньої освіти. При затвердженні нових програм слід враховувати недоліки програм попередніх років та думку вчителів-практиків, які працюють з учнями різних вікових ланок.