АНТИЛЮДИНА як антиконцепт і текстовий концепт-ідея

Abstract

Статтю присвячено лінгвокогнітивному дослідженню художнього простору французької драматургії абсурдизму крізь призму текстового концепту АНТИЛЮДИНА. Він має подвійну природу, виражаючи заперечення людини та негативний бік її сутності одночасно. Концепт АНТИЛЮДИНА розглянуто як антиконцепт і текстовий концепт-ідею. У статті уточнено визначення терміна «антиконцепт», а також введено та обґрунтовано поняття «текстовий концепт-ідея». Останній представлено у порівнянні з іншими одиницями вимірювання концептуально значущої інформації в художньому тексті – з концептом-ідеєю та текстовим концептом-константою. Текстовий концепт-ідея розго¬ртається у творах літературного напряму, об’єднаного єдиною філософською ідеєю. The article deals with a cognitive and linguistic investigation of the fictional space of the French absurdist drama. This research is carried out via analyzing the concept ANTIPERSON. This one has a double nature expressing the negation of the human being and its negative side at the same time. The concept ANTIPERSON is considered as an anticoncept and a textual concept-idea. The definitions of the notions «anticoncept» and «textual concept-idea» were given and explained. The notion of the textual concept-idea is represented in comparison with the other units of conceptual information in the fictional space, namely with a concept-idea and a textual concept-constant. The textual concept-idea is a philosophic concept.