Соціально-правова опіка над в’язнями пенітенціарних установ Волині та Галичини у 1918–1939 рр.: студії з локальної та регіональної історії

Abstract

Мета дослідження полягає у спробі висвітлити соціально-правову опіку над в’язнями пенітенціарних установ Волині та Галичини у 1918–1939 рр.Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових та спеціально історичних методів дослідження, в тому числі проблемно-хронологічного, синхронного, діахронного, порівняльно-історичного та ін.Наукова новизна полягає у тому, що автор вперше у сучасній українській історіографії здійснив спробу комплексно дослідити прояви соціально-правової опіки над в’язнями пенітенціарних установ Волині та Галичини у 1918–1939 рр.Висновки. На теренах Волині та Галичини розміщувалися пенітенціарні установи різних типів та класів, які мали здебільшого карно-слідчий характер. До найбільших в’язниць належала кримінальна тюрма в Дрогобичі та кримінально-слідчі тюрми у Львові та Луцьку. Соціально-правова підтримка громадського та політичного секторів упродовж 1918‒1939 рр. простежується майже в усіх пенітенціарних установах досліджуваного регіону. Єдиною організацією, яка надавала ефективну підтримку «кримінальним» злочинцям, було лояльнедо уряду Товариство допомоги в’язням та їхнім родинам «Патронат». Більшість організацій допомагали політичним в’язням. Це могли бути структури, що представляли окремі політсили, так і загальні організації правозахисного характеру, як-от Ліга захисту прав людини і громадянина. На захист політв’язнів ставали також місцеві адвокати (С.Шухевич, С.Баран, В.Бемко), громадські радянофільські діячі (С.Семполовська), парламентарі (В.Загайкевич, А.Пащук, Я.Радзивілл), стихійно організовані групи студентів та учнів, інші люди. Усі організації та індивідуальні ініціативи, які підтримували політв’язнів у різний спосіб, зазнавали тиску та переслідування з боку влади.