Систематизація практичної реалізації інтегрального контролю в змішаних єдиноборствах

Abstract

Стаття присвячена проблемі систематизації процесу інтегрального контролю характеру змін індивідуальних функціональних можливостей організму спортсменів зі змішаних єдиноборств. Розкриті в даній роботі питання пов’язані не лише з аналізом перебігу адаптаційних змін в організмі спортсменів, але й оцінкою рівня технічної майстерності володіння найбільш пріоритетними для даного виду спорту ударами, кидками, больовими та задушливими прийомами. Розкриті основні методи контролю за спроможністю реалізовувати в процесі змагальної діяльності адаптаційний потенціал організму спортсменів та технічний рівень володіння елементами, з метою удосконалення тактики ведення поєдинків залежно від рівня суперника. В даній статті проведено порівняльний аналіз доцільності пріоритетності використання в процесі оптимізації моделей тренувальних занять відповідних фізіологічних, морфо-функціональних та біохімічних методів дослідження. Представлено основі напрямки дослідницької діяльності провідних науковців з даного напрямку та детально розкрито алгоритм використаннятих чи інших методів контролю за рівнем тренованості спортсменів у змішаних єдиноборствах. Чітко розкрито періодизації варіативності практичної реалізації відповідної комбінації показників варіабельності серцевого ритму та концентрації відповідних ферментів, гормонів в сироватці крові спортсменів, як один із оптимальних та інформативних методів оцінки прояву компенсаторних реакцій на тренувальні навантаження. Деталізовано представлено основі шляхи вирішення проблем інтегрального контролю за рівнем тренованості спортсменів, які протягом останніх десятиліть провідні науковців, тренери, спортсмени високої кваліфікації з різних видів змішаних єдиноборств поглиблено вивчали в процесі тренувальної та змагальної діяльності. Обґрунтовано доцільність використання фахівцями з даного виду спорту в якості інформаційних маркерів оцінки процесів адаптації, інноваційні інструментальні методи діагностики функціонального стану, які дозволять розробити чіткі механізми регуляції величини ключових факторів системи підготовки