Сучасні компаративні та суперлативні форми прикметників у контексті нормативності

Abstract

У статті докладно схарактеризовано й розглянуто у зв’язку з поняттям мовної нормативності ступеньовані форми прикметників, засвідчені в ЗМІ та художніх текстах поч. ХХІ ст. Визначено семантико-синтаксичну та формально-синтаксичну специфіку прикметникових компаративів і суперлативів, указано на їхній стосунок до явища міжчастиномовної транспозиції, зокрема до морфологічно (категорійно) не завершеного різновиду відприкметникової вербалізації та підвищувальної актантної деривації. Закцентовано на сукупності супровідних морфологічних змін, які свідчать про «одієслівнення» ступеньованих лексем. Проаналізовано семантичне розгалуження прикметників, що слугують основою творення неодериватів вищого і найвищого ступенів порівняння; описано словотвірні ознаки розгляданих форм. Вирізнено компаративні та суперлативні лексеми, уживання яких не відповідає сучасним українським нормативним вимогам.The article characterizes the degrees of comparison of adjectives, which were mentioned in the fiction texts in the XXI century. It also determines the semantic-syntactical and formal-syntactical peculiarity of comparative and superlative forms of adjectives, it specifies in their relation to the phenomena of the parts of the speech transposition, particularly to the morphologically (categorically) unfinished kind of the adjectival verbalization and increasing derivation. It emphasizes the set of accompanying morphological changes that indicate the appearance of the verbal categories in the degree lexemes. It also analyzes the semantic branching of adjectives which are the foundation of the formation of higher derivatives and superlatives; the article describes the world building indications of the observed forms. It differentiates comparative and superlative lexemes the use of which does not meet modern Ukrainian regulatory requirements.