Практичні аспекти визначення вітроенергетичного потенціалу території

Abstract

Вітроенергетичний потенціал (ВЕП) як теоретична категорія має декілька значень, що одночасно існують у формі дещо відмінних понять: ВЕП геострофічного вітру (градієнтний вітер проявляється на висотах понад 1000 м, що недосяжний для вітроенергетичних установок (ВЕУ)), ВЕП геотриптичного вітру (в шарі Екмана – 100–600 м; та поверхневому шарі – до 100 м), ВЕП (на основі середньорічної швидкості вітру), ВЕП (на основі апроксимально уточненої середньорічної швидкості вітру), ВЕП (із врахуванням коефіцієнтів відкритості і шорсткості підстилаючої поверхні (діяльного шару) за румбами на флюгері метеостанції та на місці розташування ВЕУ), ВЕП (із врахуванням турбулентної неоднорідності адвентивного потоку, вертикального профілю епюри швидкості, ймовірності певної швидкості вітру), технічно доступний ВЕП (залежить від конструкції ВЕУ (висоти щогли, діаметру ротору вітрового колеса, розміщення осі ротору – вертикально чи горизонтально, механічної чи гідравлічної передачі обертового моменту, конструкції електрогенератора, швидкохідності, стартової та номінальної швидкості вітру) та її ККД, особливостей взаємного впливу розташованих поряд інших ВЕУ чи аеродинамічних перешкод), економічно доступний ВЕП (залежить від рентабельності будівництва, затрат на використання відведеної земельної ділянки, впливу багатьох інших обмежуючих чинників – економічних, соціальних, екологічних, інженерних тощо).