Формування навичок комунікації та мовлення у дітей з тяжкими порушеннями мовлення як наукова проблема

Abstract

У статті визначено та обгрунтовано сучасні науково-практичні аспекти проблеми формування навичок комунікації і мовлення у дітей з тяжкими порушеннями мовлення (ТПМ) та надання логопедичної допомоги немовленнєвим дітям. Автором проведено теоретичний аналіз сучасних наукових досліджень, щодо проблеми вивчення; визначено сутність поняття «тяжкі порушення мовлення»; окреслено основні причини виникнення тяжких порушень мовлення у дітей; проаналізовано поняття первинного та вторинного порушення мовлення. У дослідженні науково доведено важливість раннього виявлення і діагностики порушень мовлення та визначення факторів, які ускладнюють проведення корекційнорозвиткової роботи (наявність супутніх психосоматичних захворювань, коморбідних розладів, наслідків тривалого перебування в умовах пізнавальної, соціальної i емоційної депривації). Встановлено, що для ефективного формування у дитини з ТПМ мовленнєвих навичок необхідно розвивати скупні компоненти, які сприяють активізації пізнавальної активності, а саме: когнітивні, соціально-адаптаційні навички, комунікацію з однолітками та педагогами.