Посилення мови ворожнечі як наслідок відходу Польщі від ліберально-демократичного курсу

dc.citation.issue2(406)
dc.citation.journalTitleНауковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини
dc.contributor.affiliationОдеський національний університет імені І. І. Мечниковаuk_UK
dc.contributor.authorДяченко, Ольга
dc.coverage.countryUAuk_UK
dc.date2020
dc.date.accessioned2023-09-11T09:28:18Z
dc.date.available2023-09-11T09:28:18Z
dc.date.issued2020
dc.description.abstractУ статті вивчаються процеси посилення мови ворожнечі в Польщі. Інтенсифікація мови ворожнечі пов’язано з порушенням у цій країні впродовж останніх років ліберально-демократичного консенсусу. Аргументовано, що нинішнє наростання мови ворожнечі спричинене політичним курсом керівної партії PiS. Підкреслено, що сильного тиску в Польщі зазнають ті соціальні групи, моделі поведінки, інтереси, цінності яких суперечать традиційним цінностям польської нації. Відзначено, що діяльність державних інституцій Польщі в багатьох питаннях не відповідає міжнародним зобов’язанням у частині запобігання та протидії інтолерантності. Законодавство Польщі, яке унормовує питання мови ворожнечі, схарактеризовано як невідповідне повною мірою міжнародним актам. Основним наслідком інтенсифікації мови ворожнечі в Польщі названо зниження впродовж останніх років якості демократії, розбудову моделі неліберальної демократії. Телебачення, соціальні мережі та сфера приватного спілкування названі основними майданчиками для розгортання дискурсу ворожнечі в Польщі. Підкреслено, що мова ворожнечі чітко увиразнена в діяльності державних високопосадовців Польщі (насамперед – членів партії PiS). У статті акцентовано, що інтолерантна щодо окремих питань риторика уряду сприяла активізації відповідних настроїв і в польському суспільстві. Підкреслено складність визначення істинного масштабу проблеми мови ворожнечі в Польщі, бо постраждалі часто з різних причин не звертаються за захистом своїх прав до правоохоронних органів, правозахисних неурядових організацій, ліберально-демократичних медіа і под. У статті відзначено, що в останні роки в Польщі знизилась інтенсивність мови ворожнечі щодо євреїв і ромів, однак вона зросла щодо мусульман, біженців із Північної Африки та Близького Сходу, представників сексуальних меншин, феміністок. Констатовано наявність проблеми мови ворожнечі щодо українців. Відзначено, що мова ворожнечі розгортається також і щодо ліберально-демократичних інститутів, які стають на захист уразливих соціальних груп, щодо котрих проявляється мова ворожнечі (омбудсмен, правозахисні неурядові організації та ін.).uk_UK
dc.format.extent170-175
dc.identifier.citationДяченко О. Посилення мови ворожнечі як наслідок відходу Польщі від ліберально-демократичного курсу // Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Міжнародні відносини. 2020. № 2(406). С.170-175uk_UK
dc.identifier.urihttps://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/22765
dc.language.isoukuk_UK
dc.publisherСхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українкиuk_UK
dc.subjectмова ворожнечіuk_UK
dc.subjectнеліберальна демократіяuk_UK
dc.subjectПольщаuk_UK
dc.subjectпартія PiSuk_UK
dc.titleПосилення мови ворожнечі як наслідок відходу Польщі від ліберально-демократичного курсуuk_UK
dc.title.alternativeIncreased hate speech as a result of Poland's rejection from the liberal-democratic courseuk_UK
dc.typeArticleuk_UK

Files

Original bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
НВ_МВ_2020_2-170-175.pdf
Size:
284.14 KB
Format:
Adobe Portable Document Format
Description:

License bundle

Now showing 1 - 1 of 1
Loading...
Thumbnail Image
Name:
license.txt
Size:
4.73 KB
Format:
Item-specific license agreed upon to submission
Description: