Нові підходи в дослідженні історії статусу української мови (ХIV–ХVII ст.)

Abstract

Історія статусу української мови в ХIV–ХVII ст. – малодосліджена й аналізована проблема. Це зумовлено не лише колоніальним статусом України в зазначений період, але й вивченням історії мови зазвичай у контексті її внутрішньої структури, себто крізь призму фонетичних і лексико-граматичних категорій. Натомість ми пропонуємо розглянути історію статусу української (руської) мови в соціолінгвістичному контексті, а саме проаналізувати статус мови крізь призму зв’язку мови й суспільства, мови й свідомості, мови й особистості. Особливу увагу зосереджуємо на кореляції статусу мови та мовної свідомості і мовної осо­бистості, а також кореляції статусу мови та мовно-етнічної (національної) свідомості з виокремленням основ­них понятть мовно-етнічної незбіжності, часткової мовно-етнічної збіжності і повної мовно-етнічної (національної) збіжності. Такий підхід уможливлює реконструювати мовну свідомість минулого як першо­рядну передумову мовного статусу. History of Ukrainian language status in ХIV–ХVII centuries is a little known issue. The reason for this is not only colonial status of Ukraine in the indicated period, but study of the language history in the context of its inner structure, that is through the prism of phonetic and lexico-grammatical categories. However we suggest considering the history of the Ukrainian (Rus’ka) language status in the sociolinguistic status, especially analyzing the language status in the light of the connection of language and society, language and consciousness, language and personality in the diachrony. We focus the particular attention on the correlation of the language status and language consciousness and language personality, also on the correlation of the language status and language and ethnic (national) consciousness with the specification of main notions of language and ethnic divergence, partial language and ethnic convergence and full language and ethnic (national) convergence. Such approach offers the possibility to reconstruct the language consciousness of the past as paramount conditions of the language status.