Інтерпретаційна парадигма дослідження соціальної дії як основи повсякденних практик

Abstract

Проаналізлвано підходи до вивчення соціальної дії як основи повсякденних практик. Розкриваються основні положення інтерпретаційної парадигми детермінації соціальних дій, яка акцентує увагу на вивченні та інтерпретації людської поведінки на мікрорівні. В інтерпретаційній парадигмі важливе значення надається комунікації як одній із форм соціальності. Феноменологія вирізняється поглядом на соціальну реальність як поле інтерсуб’єктивності. Теорія соціальної дії зосереджує увагу на діях, які передбачають існування «суспільного Іншого». Символічний інтеракціонізм наголошує на суб’єктивних аспектах взаємодії, що стосуються спілкування конкретних індивідів у певній ситуації. Рольова теорія визначає роль як соціально задане очікування, яких дотримується особистість з певним статусом чи становищем. Етнометодологія ототожнює соціальну взаємодію з мовною комунікацією, взаєморозумінням суб’єктів розмови.