Міфізація минулого й сучасності в художньому світі Василя Слапчука

Abstract

В.Слапчук належить до того покоління сучасних українських митців, які відмовились від зовнішніх ознак вітчизняної традиції (як-от, зокрема, незмінно серйозне ставлення до патріотичної риторики, до її священних міфів), але залишається в її руслі, якщо про належність до традиції робити висновки, зваживши на смислову структуру образу, на його глибинні корені. Він є яскравим поетом-модерністом з екзистенціалістським (в релігійному його варіанті) складом філософського мислення, однак це теж швидше продовження, ніж відкидання вітчизняної традиції, адже тут вгадується близькість не лише до «нью-йоркців», а й до В.Стуса, І.Калинця, Т.Мельничука. Нарешті, він є одним з найоригінальніших і найяскравіших поетів свого покоління в Україні. У статті йдеться про міфізацію минулого й сучасності України в ліриці В.Слапчука, про представлений в ній особливий світ як плід індивідуального авторського міфотворення. Йдеться про ставлення поета-сучасника до провідної традиції української літератури – патріотичної теми.