Формування та розвиток музично-виконавського мислення здобувача вищої мистецької освіти

Abstract

Музичне мистецтво дозволяє людині інтерпретувати світ через художні музичні образи. В процесі формування та розвитку музично-виконавського мислення здобувача освіти викладач повинен враховувати індивідуальні здібності, психофізичні особливості, особистісні риси студента, його досвід у сприйнятті дійсності в контексті інших аспектів культури, таких як знання, мова, духовно-естетичні складові тощо. Особливий характер музичного мислення проявляється через порівняння з образами, що виникають поза межами музичного мистецтва. Для такої роботи необхідні специфічні здібності, знання, навички та досвід, які формують індивідуальне музичне мислення. Серед психологічних чинників, які впливають на музичне мислення, можна виділити такі аспекти, як уява, асоціації, фантазія, емоційно-образна чутливість, емпатія та відчуття. Ці механізми є складовою частиною сприймання та дозволяють відображати окремі якості предметів і явищ через музику. Музичне мислення та музичний інтелект відображають певний рівень спеціалізованих знань, навичок і музичного досвіду у володінні мовою музики. Аналізуючи еволюцію музичного мистецтва важливо розуміти його нерозривні зв’язки з розвитком багатьох сучасних наукових галузей, таких як теорія інформації, символічна логіка, структурна лінгвістика та семіотика. Керуючись законами акустики, фізіології та психології, різноманітність музичної логіки народів різних національностей у певних історичних епохах можна пояснити відмінностями у суспільно-музичній практиці. Наприклад, у православних християн поширений хоровий спів, тоді як серед католиків великого значення набуває розвиток інструментальної та оркестрової музики. Тож актуальними є питання щодо розуміння процесів художньо-музичної творчості, практичного втілення завдань розвитку музичного мислення у майбутніх музикантів, оволодіння здобувачами освіти елементами виразної музичної мови та покращення навичок гри на інструменті.