Лінгвопрагматичні особливості творення мовленнєвого портрету Консуело у романі «Графиня Рудольштадт»

Abstract

Лінгвістична прагматика – відносно нова галузь лінгвістики, що динамічно розвивається і знаходиться на перетині лінгвістики, семіотики, психології, соціології та філософії мови. Основним завданням галузі є аналіз мови як засобу взаємодії між людьми в конкретних комунікативних ситуаціях. У цьому контексті лінгвістична прагматика розглядає мову не як закриту систему абстрактних символів, що існує незалежно від її користувачів, а як практичний інструмент, що діє в реальному світі за власними правилами та умовами. Застосування лінгвопрагматичного підходу до літературознавчого дослідження відкриває нові горизонти для аналізу художніх текстів. Воно дозволяє дослідникам не лише зосереджуватися на структурних аспектах мови, а й глибше розуміти контекстуальні та комунікативні стратегії, які використовує автор. Лінгвопрагматичний підхід акцентує увагу на взаємодії між текстом і читачем, прагнучи розкрити, як текст впливає на читача і як його можна інтерпретувати у різних контекстах.