Структура етичної компетентності педагога

Abstract

Поняття «етична компетентність» як базова складова професійної компетентності педагога увійшло в науковий обіг тільки наприкінці 90-х років і ще недостатньо вивчене в психолого-педагогічній науці. Термін «етична компетентність» педагога є складною нелінійною системою, яка формує свій науковий апарат, інтегруючи знання багатьох наукових дисциплін (філософія, соціологія, культурологія, педагогіка, психологія та ін.). Суть наукового підходу ґрунтується на тому, що споконвічно абсолютними і ціннісними орієнтирами розвитку людської свідомості були Істина, Добро, Краса. Ця аксіологічна тріада, як вважає В.Гриньова, є основою духовності, що зумовлює загальнолюдський сенс буття