Профілактика деструктивної поведінки підлітків у закладах загальної середньої освіти

Abstract

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати й експериментально перевірити ефективність програми тренінгу з профілактики деструктивної поведінки підлітків у закладах загальної середньої освіти. Об’єкт дослідження: профілактика деструктивної поведінки підлітків. Предмет дослідження: зміст, форми, методи і заходи профілактики деструктивної поведінки підлітків у закладі загальної середньої освіти. У роботі визначено сутність поняття деструктивної поведінки підлітків, яка є різновидом девіантної поведінки, має зовнішнє або внутрішнє спрямування та може мати різні форми прояву. Проаналізовано вплив чинників і причини деструктивної поведінки учнів підліткового віку закладів загальної середньої освіти. Розкрито зміст та особливості профілактики деструктивної поведінки підлітків у закладах загальної середньої освіти. Звернено увагу, що профілактика деструктивної поведінки підлітків має на меті активізацію його внутрішнього потенціалу і позитивних якостей, переключивши на них увагу та мотивуючи до соціально правомірної поведінки. Здійснено діагностику рівня схильності учнів підліткового віку до деструктивної поведінки у закладі загальної середньої освіти. На констатувальному етапі експерименту виявлено, що для більше ніж половини підлітків були характерні високі показники агресивності і конфліктності. Високий рівень тривожності спостерігався майже у двох третин опитаних. Також майже у половини учнів спостерігався високий рівень дезадаптації. Схильність до девіантної поведінки виявлено у п’ятої частини учнів підліткового віку. Тренінг розкрито як особливу технологію групової роботи, яка є ефективною у роботі з підлітками щодо запобігання деструктивної агресії, профілактики насильства та інших деструктивних проявів особистості. Розроблено й апробовано програму тренінгу з профілактики деструктивної поведінки підлітків у закладі загальної середньої освіти, побудовану на індикаторах «агресивність», «конфліктність», «тривожність», «дезадаптація», «схильність до девіантної поведінки». Отримані результати на формувальному етапі експерименту засвідчили зниження у підлітків високого рівня агресивності на 18,7%, конфліктності – на 12,5%, тривожності – 6,2%, дезадаптації – на 9,4%, схильності до девіантної поведінки – на 6,2%, що підтвердило ефективність відповідної програми.