Інтермедіальність поезії Юрія Косача

Abstract

У даній статті окреслено світоглядні концепти українського письменника діаспори Юрія Косача на підставі спогадів про нього його сучасників. Констатується факт, що творчість письменника (історична белетристика, новелістика, драматургія) в сучасному літературознавстві досліджувана, а поезія ще залишається поза увагою науковців. Здійснено спробу окреслення основних засад художнього світу Юрія Косача, і, головно, інтерпретації його поезій крізь призму інтермедіальності – проявлення в його поетичному доробку мистецьких концептів музики, живопису, театру, скульптури, архітектури. Аналіз поезій з огляду на проблему синтезу мистецтв здійснено на основі поетичних збірок “Мангаттанські ночі. Балади. Елегії” (1966), “Вибране” (1975) і “Літо над Делавером” (1980), виданих в Україні. Основну увагу зосереджено на інтелектуалізмі його творчості, широкій обізнаності письменника із світом мистецтва різних епох, стилів, напрямів, з’ясовано професійну зацікавленість автора поетичних творів у світових мистецьких процесах, його багатій, “синтаксично небуденній мові”. Інтермедіальність поезії розглядається не лише, як концептуальна взаємодія різних видів мистецтв, літературно-мистецькі кореляції, метод аналізу творчості, естетичний маніфест його лірики, а й як засіб відображення дійсності, внутрішнього стану ліричного героя, вектору ліричних текстів Юрія Косача. Перекодування мистецтв в його поезії реалізується як художній прийом, який виявляє особистісні емоційно-естетичні переживання автора. Наявність екфразису в поезії свідчить про специфіку його творчої манери. Стверджується, що інтермедіальність дозволила виявити індивідуальну манеру письма, специфіку художнього мислення поета, естетичну концепцію його світу.