Політична філософія неоконсерватизму: реконструкція світоглядних парадигм

Abstract

Проаналізовано основні засади політичної філософії неоконсерватизму в контексті реконструкції світоглядних парадигм. Їх реконструкція в політичній філософії неоконсерватизму дала можливість визначити їх основні принципи: спадкоємність, стабільність, порядок, державний авторитет, свобода,песимізм. Зверенено увагу, що неоконсерватизм врахував складнощі сучасного світу, визначив коло проблем в усіх сферах суспільства. Для його політичної свідомості характерне акцентування уваги на філософській антропології, проблемах релігії, традицій і прогресу. В якості одного з фундаментальних інститутів разом з сім’єю, мовою, правом неоконсерватори розглядають державу, бачачи в нім засіб «приборкання злочинних схильностей людини», за допомогою якої «люди захищаються від самих себе». Політична теорія неоконсерватизму виходить з ідеї сильної держави і порядку. Сильна, навіть авторитарна держава – основа соціального і політичного розвитку суспільства, стабільності і порядку. Неоконсерватори також підкреслюють важливість особистої автономії свободи, яка, проте, не є метою в собі, але лише засобом для досягнення блага,що формується і розвивається тільки в співтоваристві.