Особливості проведення декомунізації в українських футбольних клубах

Abstract

На прикладі функціонування кількох футбольних клубів (ФК) сучасної Прем’єр-ліги України простежено політизацію спорту за часів СРСР, а саме щодо назв емблем, гімнів, форм команд. Декомунізацію в спорті, футболі, зокрема, після здобуття Україною незалежності, ми трактуємо як його деідеологізацію, дерадянизацію, дерусифікацію. Розглянуто два етапи проведення декомунізації в українському футболі – т. зв. непряму декомунізацію відразу після проголошення незалежності (кінець XX ст.) та новітню (із 2015 р.). Показано, що непряма декомунізація (зміна кольорів форми, зникнення з емблеми клубу червоного кольору, червоних зірок) в українському футболі відбулася задовго до прийняття законів України про декомунізацію. Спираючись на нормативно-правову базу, конкретизовано аспекти проведення деколонізації ФК та з’ясовано її особливості. Простежено особливості проведення декомунізації у футбольних клубах: їх різну тривалість, різні підходи до її проведення, різне залучення до цього фанів і керівництва клубів. Доведено, що найпродуманіше та найдемократичніше декомунізацію провели у ФК «Іллічівець». Виділено слабкі та сильні сторони проведення декомунізації у вітчизняному футболі. Деталізовано способи комунікації органів місцевого самоврядування, керівництва ФК із мешканцями міст, уболівальниками й фонами. Уважаємо, що після проведення декомунізації у вітчизняному спорті з’явилася нова понятійна тріада: ідеологія «Україна – потужна спортивна держава», українізація, націоналізація Стверджуємо, що декомунізація у вітчизняному футболі проведена частково.