Фреймова модель мовленнєвих актів заперечення

Abstract

У статті здійснено фреймовий аналіз заперечних мовленнєвих актів у німецькій мові. Сучасне наукове бачення мовленнєвих актів заперечення забезпечує актуальність цієї теми. Фрейми заперечення трактуються як ситуативні, акціональні структури. Вони презентують знання немовного характеру, що засвоюються з досвіду людини. Фрейми розглянуто також як особливі за структурою когнітивні моделі організації знань про певну стереотипну ситуацію, що лежить в основі значення заперечення. Когнітивний підхід дає змогу змоделювати ментальну репрезентацію аналізованих мовленнєвих актів, у чому й полягає новизна дослідження. Фрейми заперечення передбачають послідовність ініціативного та реактивного мовленнєвих актів. Мовленнєві акти, представлені за допомогою фрейму, володіють набором дійових осіб (мовця й слухача), властивих їм функцій, стосунків між ними. Випрацювано три фреймові моделі заперечення: «припущення – відхилення», «пропозиція / запрошення / прохання – відмова» та «(мовленнєва) дія – заборона» і за допомогою відповідних схем проана¬лізовано їхню структуру. The article supplies a frame analysis of negation speech acts in the English language. The modern scientific conception of speech acts of negation determines the actuality of the work. The frames of negation are classified as situational, actional structures which present information of non-verbal character as well as special, if to consider the structure, cognitive models of knowledge of a definite stereotypical situation, which proves to be a basis of the negative meaning. Cognitive method provides with the possibility to model the mental representation of the speech acts analyzed that reflects the novelty of the work. The speech acts are presented with the help of frames, having a set of actants (a speaker and a listener), peculiar functions and relations with them. It was elaborated three frame models of negation: “supposition – refutation”, “proposal / invitation / request – rejection” and “(speech) action – prohibition”. We have analyzed their structure with the help of corresponding scheme.