Природний рекреаційний потенціал малих річок Маневицької ТГ Волинської області та шляхи його збереження.

Abstract

Уточнено сутність понять «рекреаційні ресурси», «рекреаційний потенціал», «рекреаційне навантаження» та «рекреаційна ємність» відповідно до особливостей досліджуваної території. Узгоджено поняття «рекреаційні ресурси» та «рекреаційний потенціал». Охарактеризовано взаємозв’язок між «рекреаційним навантаженням» та «рекреаційною ємністю». Як наслідок, природний рекреаційний потенціал басейну малих річок Маневицької ТГ було визначено як рекреаційну ємність територій об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ). Узагальнено інформацію щодо басейнів малих річок та їх морфометричних показників. Описано клімат Маневицької ТГ у річному та сезонному часових зрізах на прикладі лише 2022 р., а не 30-річного періоду усереднення, оскільки, впродовж останніх років спостерігається значні зміни регіонального клімату та відхилення від кліматичної норми. Охарактеризовано об’єкти ПЗФ малих річок, зосереджено увагу на їхньому біологічному різноманітті. Враховано особливості сучасних методик обчислення рекреаційної ємності, існуючих нормативів одномоментного та тривалого рекреаційного навантаження. Враховуючи високу частку низькобонітетних лісових насаджень, з метою обмеження ймовірності значного прояву рекреаційної дигресії, було обрано максимально жорсткі нормативи рекреаційного навантаження. Використовуючи ці нормативи, обчислено фактичну рекреаційну ємність об’єктів ПЗФ Маневицької ТГ. Оскільки рекреаційне навантаження на об’єкти ПЗФ дещо знижує фактичний ступінь охорони, запропоновано заходи оптимізації їх функціонування та рекреаційного використання.