Значення другого (магістерського) рівня вищої освіти для студентів і роботодавців у сфері інформаційних технологій і соціології

Abstract

Одна з проблем сьогодення – відставання освіти від розвитку запитів суспільства на фахівців. Цю проблему досліджують із позицій двох стратегій: кількісна дає уявлення про сегментацію ринку праці, позиції на ринку праці осіб із вищою освітою та про кількісні оцінки якості освітніх послуг, настанови учасників освітнього процесу й роботодавців щодо освітніх програм і рівнів освіти тощо; якісна дає змогу зрозуміти причини та механізми формування цих оцінок. Мета статті – дослідити ставлення роботодавців (на прикладі ІТ сфери й соціології та маркетингу) до якості навчання в закладах вищої освіти й важливість для них наявності в потенційних працівників освітнього ступеня бакалавра чи магістра, а також ставлення студентів до здобуття освітнього ступеня «магістр» у зазначених сферах, мотиви вступу до магістратури. Це дасть змогу осмислити значення другого (магістерського) рівня вищої освіти, порівняно з першим (бакалаврським) у сферах соціології, маркетингу, ІТ. У статті проаналізовано серію глибинних інтерв‟ю студентів частини факультетів КНУ імені Тараса Шевченка й роботодавців у відповідних сферах, з‟ясовано їхні настанови щодо отримання випускниками бакалаврату другого (магістерського) рівня вищої освіти. Роботодавці здебільшого оцінюють рівень підготовки фахівців як достатній. Для них відмінність між освітніми ступенями «магістр» і «бакалавр», здобутими випускниками та зазначеними в дипломах про вищу освіту, не має суттєвого значення в процесі найму на роботу працівників зазначених сфер. Називаючи вимоги до найманих працівників, окрім набору відповідних Hard Skills, великого значення вони надають базовим навичкам спілкування, знанню англійської й української мов, відповідальності, іншим Soft Skills. Студенти ж більшого значення надають саме вузькопрофесійним прикладним дисциплінам і відповідним навичкам. При цьому їхнє бажання вступати до магістратури пов‟язані переважно або з потребою вдосконалити свої професійні навички, або з бажанням отримати другу вищу освіту за іншим спорідненим фахом.One of today‟s problems is the lag of education from the development of society‟s demands for specialists. This problem is studied from the standpoint of two stra-tegies – quantitative gives an idea of the shortage and oversaturation of the market by certain groups of professionals, quantitative assessments of the quality of educational services, the relationship of educational programs and levels of education etc. Qualitative help to understand the reasons and mechanisms of formation of these estimations. The purpose of the article is to analyze the attitude of employers (on the example of IT, sociology and marketing) to the quality of education in universities and the importance of potential employees with a bachelor‟s or master‟s degree, as well as students‟ attitude to master‟s degree in these areas and motives to reach the master‟s degree. It will allow us to understand the importance of the master‟s degree to the bachelor‟s degree in the fields of sociology, marke-ting or IT. The article analyzes a set of focused interviews of students of the faculties of Taras Shevchenko National University of Kyiv and employers in appropriate fields, clarifies employers` instructions for graduates of the master‟s degree. Employers generally rate the level of employees` training as sufficient. The difference between the master‟s and bachelor‟s degrees of employees for them is not significant in the process of hiring employees in these areas. When giving the requirements for employees, in addition to a set of appropriate Hard Skills, basic communication skills, knowledge of English and Ukrainian, responsibility, and other Soft Skills are in great importance. Students attach more importance to narrow disciplines. At the same time, their desire to enter the master‟s program is mainly related either to the need to improve their professional skills, or to the desire to obtain a second higher education in another related specialty.Одна из проблем современности – отставание образования от развития запросов общества к качеству подготовки специалистов. Система высшего образования предлагает сегодня получение двух уровней образования – первого (бакалаврского) и второго (магистерского) уровней. Цель статьи – исследовать отношение работодателей (на примере сферы информационных технологий, а также социологии и маркетинга) к качеству обучения в учреждениях высшего образования и значение для них наличия у потенциальных работников первого (бакалаврского) и второго (магистерского) уровней образования в указанных сферах, мотивы поступления в магистратуру. В статье анализируется серия глубинных интервью студентов части факультетов КНУ имени Тараса Шевченко и работодателей в сферах социологии, маркетинга, ИТ; выясняются их установки к получению выпускниками бакалавриата второго (магистерского) уровня высшего образования. Работодатели в целом оценивают уровень подготовки специалистов как достаточный. Для них различие между образовательными уровнями «магистр» и «бакалавр», полученными выпускниками и указанными в дипломах о высшем образовании, не имеет существенного значения в процессе найма на работу специалистов указанных сфер. Основные их требования – наличие у соискателя соответствующих Hard Skills, базовых навыков общения, знания английского и украинского языков, ответственности, других Soft Skills. Студенты же большее значение придают именно узкопрофильным прикладным дисциплинам и соответствующим навыкам. При этом их желание поступать в магистратуру связаны преимущественно или с необходимостью усовершенствовать свои профессиональные навыки, или с желанием получить второе высшее образование по другой родственной специальности.