Темний лик колективної душі. Художня візія націогенезу в ліриці Лесі Українки та Олександра Олеся

Abstract

In this article in comparative aspects civil lyric of Lesya Ukrainka and Oleksandr Oles as writers’ reaction on status of Ukrainian nation is described. The first affair, that they tray to find (this affair may call the main matter of that time): who is their people for the state and status? The answer, that they found was usual, an usual meaning, was terrible – «slave». However, this concept wasn’t of the constant usage term, how were in majority «professional patriots». For Lesya Ukrainka and Oleksandr Oles, on the contrary, this was «alive reality». That variety of reaction can explain perception their own destinies how destiny of theirs people. Can the children of parents-slavers was born free and (if this impossible?) can to conquer freedom and to live free? This questions were principal in life of the oppressed nation and the principal its were for young Ukrainian intellectuals of the modern epoch. Search of answers on these sad, cursed questions creative works two famous Ukrainian poets is devoted.У статті в порівняльному контексті розглянуто громадянську лірику Лесі Українки та Олександра Олеся як форму реакції письменників на становище української нації. Актуалізовано духовно-психологічні домінанти світоосягнення, де визначальними постають приховані виміри реальності, що надаються до означення сакраль¬них, містичних, підсвідомих. Провідним обрано суб’єктивно-художнє сприйняття дійсності авторами, яке, однак, не виключає широких суспільно-політичних, філософських, культурних узагальнень універсального звучання й значення.