Вавилонський правитель Хаммурапі: формування у здобувачів освіти уявлень про роль особи в історії.

Abstract

На основі аналізу доступних джерел, зокрема збереженого до наших днів Кодексу законів вавилонського правителя Хаммурапі, а також доступної для вивчення зарубіжної та вітчизняної наукової літератури, у дослідженні зроблена спроба проаналізувати зовнішню та внутрішню політику цього вавилонського правителя, а відтак показати шляхи формування у здобувачів освіти уявлень про роль особи в історії. Наукова робота, фактично, має дві складові – дослідницьку та методологічну. У ході дослідницької роботи було здійснено аналіз джерел та наукової літератури з історії Стародавнього Вавилону означеного періоду. Це дало можливість показати, зокрема, політичну ситуацію та розстановку політичних сил в регіоні, що має назву Месопотамія (Межиріччя) на початку ІІ тис. до н. е. Були з’ясовані обставини початку правління Хаммурапі – шостого правителя І Вавилонської династії та піднесення Вавилону, визначено характер зовнішньої політики вавилонського правителя – завойовницька. Показані шляхи реалізації планів Хаммурапі по приєднанню до Вавилона сусідніх державних утворень. Акцентовано увагу на тому, що створена Хаммурапі держава, яка в історичній літературі отримала назву Старовавилонське царство, включала до свого складу величезні території і різні народи. Відтак, постала потреба в чіткій внутрішній організації такого строкатого суспільства, тому й була проведена кодифікація звичаєвого права, що дало змогу владі встановити чітку соціальну структуру, визначити правила господарювання тощо. Таким чином визначено, що Хаммурапі – правитель, якому вдалося побудувати потужну державу, що мала на той час визначальний вплив у регіоні. На підставі отриманих результатів, а також після проведеного аналізу шкільної освітньої програми, шкільних підручників та науково-методичної літератури у дослідженні показано ступінь відображення теми у шкільних підручниках, розроблено методику вивчення цього питання на уроках історії в закладах загальної спеціальної освіти та запропоновано конкретні шляхи і методи формування у здобувачів освіти уявлень про роль особи в історії на прикладі постаті вавилонського правителя Хаммурапі.