Паралінгвальні засоби як композиційні складники сучасних англомовних мультимодальних текстів

Abstract

Проаналізовано сучасні англомовні мультимодальні тексти з огляду на їхні формо- та змістонаповнювальні елементи. Дослідження проведено на основі запропонованої в попередніх розвідках автора типології невербальних графічних засобів, які було поділено на кілька окремих груп, тісно пов’язаних між собою. Йдеться про сегментацію тексту й інші графічні ефекти; шрифт і колір; непіктографічні та нефотографічні паратекстові елементи; іконічні елементи (зображення); інші невербальні засоби. На основі цієї класифікації утворено кілька найбільш поширених моделей сучасних англомовних мультимодальних текстів. Звернуто увагу на специфіку мономодальних текстів. Аналіз англомовних мультимодальних текстів свідчить, що під час їх продукування продуценти щонайменше використовують два модуси. Кількість варіантів сполучуваності різних модусів нефіксована і залежить від різних чинників. Одним із найтиповіших мультимодальних текстових утворень можна вважати комбінацію вербального тексту (з урахуванням специфіки шрифту та кольору як певних оболонок, за посередництвом яких їх формують і які виступають окремими модусами) та іншого принаймні одного додаткового модусу зображального характеру як, наприклад, світлина чи карикатура. In this article an analysis is given of modern English multimodal texts based on their elements embodying form and meaning. This study was conducted on the basis of a typology of nonverbal graphic means which was proposed by the author in previous investigations, and which were divided into several groups that are closely related to one another in multimodal texts. These devices include the segmentation of text and other graphic effects; fo nt and color; non-pictorial and non-photographic paratextual elements; iconic language elements (images); and other non-verbal means. Based on this classification, some of the most common models of modern English multimodal texts have been created. Attention has been given to the specifics of monomodal texts. The analysis of English multimodal texts demonstrates that during the course of their production, their producers utilize at least two different modes. The number of different combinability variants is not fixed, and depends on various factors. One of the most common multimodal text entities can be considered as a combination of verbal text (with specific font and colour traits as intermediary 'capsules' through which they form, acting as separate modes) and at least one other additional mode of an illustrative nature, such as a photograph or illustration.