Особливості сучасної кліматичної дипломатії

Abstract

У статті зазначається, що сьогодні в українському науковому дискурсі вкрай недостатньо наукових праць, в яких би розглядались основні аспекти теорії і практики кліматичної дипломатії. Дослідження, що присвячені розгляду проблем зміни клімату у політологічному значенні, як їх презентує сучасна західна політична наука, відсутні. Автором здійснено аналіз особливостей кліматичної дипломатії, які випливають з тих змін, що відбулися у світі сучасної дипломатії, зокрема зростання кількості учасників світових справ і типів суб’єктів міжнародних відносин; зміна рівнів залучення дипломатії та дипломатичної діяльності: від місцевого, внутрішньодержавного, до двостороннього, регіонального та глобального; розширення області та обсягу об’єктів дипломатії; зміна апарату та механізмів зовнішніх зв’язків і дипломаті; зміна режимів, типів та техніки дипломатії. У статті констатується, що держави залишаються одним з головних суб’єктів кліматичної дипломатії, хоча кожна з них має різне значення і має різні стратегії переговорів з кліматичного питання. Разом з тим, у формуванні та реалізації політики з актуальних питань важливу роль грають недержавні суб’єкти: глобальні банки, регіональні, міжнародні та наднаціональні організації, неурядові організації та навіть субнаціональні державні органи, саме серед них стає дедалі більше активних учасників архітектури зміни клімату, а тому суб’єктів кліматичної дипломатії. У багатостороннє вирішення глобальних проблем, зокрема і проблеми зміни клімату, внесли свій внесок і учасники громадянського суспільства, а тому вони відносяться нами до суб’єктів сучасної кліматичної дипломатії. Автор вважає, що варто враховувати: кліматична дипломатія здійснюється на різних рівнях: від місцевого до глобального; зараз настав час інтегрувати екологічну політику загалом і, зокрема кліматичну політику у класичну зовнішню політику; кліматична дипломатія увібрала в себе фактично всі канали, що передбачають сучасні напрями дипломатії, перетворившись на інструментарій прийняття колективних рішень, пошуку компромісів, які задовольняють всі сторони переговорів щодо кліматичних змін.

The article states that today in the Ukrainian scientific discourse there are not enough scientific works in which the main aspects of the theory and practice of climatic diplomacy would be considered. Studies devoted to the consideration of climate change problems in political science, as presented by modern Western political science, are absent. The author analyzes the peculiarities of climate diplomacy that follows from the changes that have taken place in the world of modern diplomacy, in particular the growth of the number of participants in world affairs and types of subjects of international relations; change in the levels of engagement of diplomacy and diplomatic activity: from local, domestic, to bilateral, regional and global; the expansion of the area and the volume of objects of diplomacy; change of apparatus and external relations mechanisms and diplomat; change of modes, types and techniques of diplomacy. The article states that states remain one of the main actors in climate diplomacy, although each of them has different meanings and has different negotiation strategies for the climate issue. Nonetheless, non-state actors play an important role in shaping and implementing a policy on topical issues: global banks, regional, international and supranational organizations, non-governmental organizations and even subnational government bodies, among them are becoming more and more active participants in the climate change architecture, but because of the subjects of climatic diplomacy. Participants in civil society have contributed to the multilateral solution of global problems, including climate change, and so they are our subjects to modern climatic diplomacy. The author believes that one should take into account: climate diplomacy is carried out at different levels: from local to global; Now is the time to integrate environmental policy in general and, in particular, climate policy into classical foreign policy; Climatic diplomacy has absorbed virtually all the channels that provide modern diplomacy, turning into a toolkit for making collective decisions, finding compromises that satisfy all parties to negotiations on climate change.