Історичні детермінанти еволюції місцевого самоврядування в Україні

Abstract

Демократичні зміни організації місцевого самоврядування полягали в поступовому переході від державного централізму і моно-полії комуністичної партії на владу до створення політико-правової бази, коли інститути місцевого самоврядування почали набувати ознак справжніх суб’єктів політики, спроможних вирішувати усе більше коло питань місцевого значення. Важливим кроком на цьому шляху стало запровадження конституційного статусу місцевого самовряду-вання, процес демократизації виборчого законодавства на засадах плюралізму і змагальності, перехід на пропорційну систему виборів до місцевих органів влади (крім сільських і селищних), запровадження гендерної квоти до складання партійних списків кандидатів у депутати тощо. Із прийняттям Концепції реформування місцевого самовряду-вання та організації територіальної влади в Україні розпочато процес децентралізації. Комплексний характер реформи передбачає унорму-вання відносин не лише між центром і регіонами у контексті підви-щення ролі та значення територіальних громад, а й перетворення їх у справжні осередки місцевої демократії. Важливим чинником забезпечення життєдіяльності громад стала зміна режиму функціонування органів регіональної і місцевої влади шляхом утворення військових адміністрацій, які забезпечують безпеку на відповідній території. Органи місцевого самоврядування і далі вико-нують свої повноваження, спрямовані на розв’язання питань місцевого значення на територіях громад з урахуванням специфіки функціону-вання в умовах воєнного стану.