Розвиток критичного мислення як напрям роботи соціального педагога щодо подолання негативних трансформацій особистості в умовах війни.

Abstract

В статті критичне мислення розглянуто як одну з головних характеристик в контексті подолання особистістю життєвих криз. Зазначено, що зростання кількості особистісних криз може бути пов’язане іззагостренням суспільних проблем, безпековими ризиками, які наразі є актуальними для Україні, та швидкими змінами у соціально-культурному середовищі. Констатовано, що притаманні особистості зміни відбуваються під впливом внутрішньо і зовнішньо детермінованих та ситуативних чинників. Звернено увагу, що цінності та ідеали учнів через брак життєвого досвіду і критичного мислення не завжди є проявом психологічного і психічного благополуччя особистості та можуть призвести до різних варіацій девіантної поведінки. Зазначено, що критичне осмислення ситуації супроводжує процес адаптації особистості, отримання нею нового життєвого досвіду, активацію творчого потенціалу, усвідомлення потреби в зміні кризової ситуації та подальшу трансформацію. Наголошено, що організація освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти на сьогоднішній день спрямована передусім на розвиток критичного мислення здобувачів освіти, що допоможе їм оволодіти основними компетентностями, які необхідні для соціалізації особистості та формування її індивідуальності. Виокремлено основні характеристики критичного мислення, які підлягають формуванню на всіх етапах освіти: аналітичність, асоціативність, логічність, системність, самостійність. Зазначено, що соціальний педагог, здійснюючи просвітницько-профілактичну функцію у закладі загальної середньої освіти та застосовуючи активні і традиційні методи розвитку критичного мислення, поширює знання, виявляє факти порушення прав учнів, вживає заходи щодо подолання негативних чинників, які впливають на їхнє життєзабезпечення, моральний і соціальний розвиток, проводить профілактичну роботу щодо попередження негативних впливів і негативних трансформацій особистості в умовах війни, надає соціально-психологічну допомогу в ситуації життєвої кризи, тривалих несприятливих життєвих обставин, вичерпаних адаптаційних ресурсів особистості.