Конституційне право на недоторканність житла, іншого володіння та правоохоронна діяльність в умовах воєнного стану

Abstract

В умовах воєнного стану вказане правове регулювання щодо судового контролю за проникненням до житла, іншого володіння суттєво змінюється. Зокрема, у ч. 1 ст. 615 КПК вказано, що у разі, якщо відсутня об’єктивна можливість виконання слідчим суддею повноважень щодо судового контролю за дотриманням права на недоторканність житла, іншого володіння (ст.ст. 233-235 КПК), то такі повноваження виконує керівник відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, виносячи мотивовану постанову. З наведеного можна зробити висновок, що до негласноі форми проникнення до житла, іншого володіння особи такий підхід не застосовано навіть під час воєнного стану. Також варто вказати, що в умовах воєнного стану було змінено порядок виконання ухвали слідчого судді, постанови керівника прокуратури щодо проведення обшуку, огляду у житлі особи. Мова про дозвіл не залучати понятих до вказаних слідчих дій, якщо це об’єктивно неможливо або пов’язано з потенційною небезпекою для їхнього життя чи здоров’я. У такому разі хід і результати проведення обшуку або огляду житла чи іншого володіння особи, обшуку особи в обов’язковому порядку фіксуються доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису (ч. 1 ст. 615 КПК). Ми підтримуємо такий підхід, адже участь понятих у слідчих розшукових діях взагалі видається анахронізмом. В умовах легкого доступу до якісної технічної фіксації слідчих розшукових дій їх залучення не виправдане.