Психологічні особливості самоефективності у осіб юнацького віку

Abstract

Розглянуто генезу поняття самоефективності в науковій думці, досліджено формування самоефективності в онтогенезі та особливості її прояву у юнацькому віці та проаналізовано роль самоефективності в процесі подолання важких життєвих ситуацій на етапі юності. Проведено емпіричне дослідження психологічних особливостей самоефективності у осіб юнацького віку, наведено методи і методики дослідження, також проаналізовано результати дослідження. Задля якісної інтерпретації отриманих результатів нами було здійснено статистичну обробку даних за допомогою застосування коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона. Результати показали наявність статистичного значимої кореляції між самоефективністю та такими шкалами як реактивна та особистісна тривожність, саморегуляція (загальна шкала), наполегливість, самовладання, сила «Я», соціальне становище, виховання (стиль), соціальна активність та психофізична конституція. Наукова новизна полягає у поглибленні знань щодо особливостей самоефективності у юнацькому віці та її ролі у подоланні важких життєвих ситуацій. Практичне значення роботи полягає в можливості використання матеріалів, наданих у даній бакалаврській роботі для наступних теоретичних та практичних досліджень.