Невербальні маркери у творах Степана Васильченка

Abstract

У статті йдеться про невербальні маркери у творах Степана Васильченка. Сюди належать такі засоби, як жести, міміка, погляд, постава, рухи тіла. Вони часто поєднуються в різних комбінаціях. Показано, що невербальні маркери виступають системою немовних знаків, які використовують як засіб обміну інформацією між людьми. Наведені імена вчених, які займаються цією проблемою вивчення невербальних знаків. Доведено, що кінетичні невербальні знаки є найважливішими у спілкуванні. Аналізуються основні групи невербальних маркерів. Досліджено поширеність маркерів у тексті твору. Показано, що постава теж має комунікативний сенс і репрезентує не тільки душевний стан людини, але і її наміри та налаштованість на розмову. Робимо висновки про те, що у творах Степана Васильченка домінують невербальні маркери із значенням виразу очей. Багато тут також маркерів із значенням рухів інших частин обличчя. The article deals with nonverbal markers in the works by Stepan Vasil’chenko. There are such mеan like facial expressions, gestures, posture, body motions. It often combines in various combinations. Nonverbal markers are the system nonverbal signs which are used as the means of exchange of information among people are showed. The names of scientists involved in the problem of nonverbal signs are given in this article. Kinetic nonverbal signs are most important in communication is proved. The main groups of nonverbal markers are analyzed. Spread of markers in the text of this novel is considered. Posture also has communicative sense and represents not only moral status of the person but show the desire to speak. In the works by Stepan Vasil’chenko dominants the nonverbal markers with denotes the expressions of eyes persons is concluded. There are more nonverbal sings with the meaning of moving of face.