Діагностичний інструментарій та навчання навичкам критичного мислення осіб старшого віку в умовах війни

Abstract

У статті звернено увагу на проблеми осіб старшого віку в умовах війни, пов’язані з інформаційними загрозами, нестачею отримання актуальної і правдивої інформації, що може призводити до їх дезорієнтації в інформаційному просторі, відчуття ними втрати контролю і безпорадності. Обґрунтовано діагностичний інструментарій щодо визначення рівня сформованості критичного мислення осіб старшого віку, враховуючи показники ціннісно-потребового, гностично-процесуального і регулятивно-оцінювального критеріїв. Акцентовано увагу на показниках стереотипності, гнучкості, самостійності мислення, операцій і механізмів критичного мислення, сформованості умінь працювати з інформацією з метою вирішення проблем, мовно-розумової креативності, особистісної рефлексії, емоцій і поведінки, психологічних ресурсів особистості, здатності до самоконтролю, соціальної активності. Наголошено на потребі навчання людей старшого віку навичкам критичного осмислення. Визначено особливості такого навчання: формування невеликих навчальних груп з урахуванням рівня навичок і досвіду учасників; асоціювання з позитивним та успішним досвідом на початковому етапі навчання; емпатійність викладача та доцільність застосування «горизонтальної» моделі навчання; чітка структурованість і дозованість навчального матеріалу, його адаптованість до кожної вікової групи; важливість спілкування та особистої взаємодії; використання інструментів генеративного штучного інтелекту для підтримки критичного мислення шляхом усунення бар’єрів, пов’язаних з обізнаністю, мотивацією і здібностями людей похилого віку. Виокремлено особливості навчання внутрішньо переміщених осіб похилого віку: конфіденційність особистої інформації; врахування емоційної вразливості відповідної категорії громадян; їх спільне навчання у групі разом з жителями місцевих громад.