Виклики правового регулювання штучного інтелекту в державному управлінні України

Abstract

Стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту (ШІ) та їх інтегрування в державне управління створює нові можливості для підвищення ефективності надання державних послуг і прийняття рішень. Водночас це ставить перед правовою системою України низку викликів, пов’язаних із забезпеченням прозорості, підзвітності, безпеки та захисту прав громадян. Відсутність комплексного законодавства, що регулює використання ШІ у сфері державного управління, породжує ризики неврегульованості, що може призвести до правових прогалин і зловживань. На цьому тлі дослідження питань правового регулювання ШІ є важливим кроком на шляху до створення сучасної та ефективної правової системи для підтримки технологічних інновацій у державних структурах. Метою статті є виявлення ключових правових викликів, які супроводжують використання ШІ в державному управлінні України, а також розроблення рекомендацій для вдосконалення законодавчої бази з урахуванням міжнародного досвіду та специфіки українського правового середовища. Для досягнення поставленої мети використано низку методів, зокрема порівняльний аналіз, який дозволив зіставити підходи до правового регулювання ШІ в різних країнах, а також системний підхід, що сприяв розгляду проблеми в комплексі. Також застосовано методи узагальнення та прогнозування для формування рекомендацій щодо адаптації міжнародних стандартів до умов України. Для більш конкретного і практично спрямованого застосування результатів дослідження запропоновано низку рекомендацій для вдосконалення законодавчої бази України у сфері регулювання штучного інтелекту (ШІ). По-перше, на основі аналізу міжнародного досвіду в законодавчих практиках у таких країнах, як ЄС, США та Канада, планується адаптувати до українських умов підходи, що стосуються захисту даних, етики, підзвітності, а також прозорості державного управління з використанням ШІ. Зокрема, рекомендації зосереджуватимуться на розробленні нормативних вимог щодо етичного використання ШІ, захисту персональних даних громадян та забезпечення належної підзвітності державних органів, які впроваджують інтелектуальні системи. Серед запропонованих практичних кроків передбачається створення чітких стандартів та інструкцій для державних установ щодо відповідального використання ШІ, розроблення механізмів контролю за етичністю алгоритмів, а також упровадження системи оцінювання ризиків і підзвітності в застосуванні автоматизованих рішень. Це дослідження враховує міжнародні стандарти, як-от Європейська хартія прав людини у сфері штучного інтелекту, Глобальні принципи Ініціативи етичного використання ШІ (OECD) та рекомендації Європейської Комісії з питань підзвітності державних органів. Інтегрування цих міжнародних підходів дозволить створити адаптовану правову модель для України, яка враховує національні реалії та сприяє сталому розвитку в умовах цифровізації. Результати дослідження можуть бути використані як основа для формування національної стратегії регулювання штучного інтелекту в Україні з метою забезпечення його безпечного та ефективного застосування в державному управлінні.