Кримінальна відповідальність командирів за віддання злочинних наказів про порушення законів і звичаїв війни у контексті війни Росії проти України

Abstract

У статті досліджується проблема кримінальної відповідальності за віддання командирами наказів про порушення законів і звичаїв війни у контексті війни Росії проти України. Запропоновано шляхи вдосконалення такого діяння, як віддання наказу (ч. 1 ст. 438 КК). Підтримано пропозицію визнавати державно-політичні та військові утворення РФ злочинними організаціями. Констатовано формування в судовій практиці правової аксіоми про безумовне настання кримінальної відпові­дальності для всіх військовослужбовців ЗС РФ, які в складі злочинної організації порушують закони та звичаї війни на території України. У межах цієї аксіоми виокремлено неспростовну правову презумпцію: всі військовослужбовці ЗС РФ усвідомлюють та обізнані з законами та звичаями війни, які порушили на території України, виконуючи злочинні накази військово-політичного керівництва держа­ви-агресора, а тому розгляд дій цих військовослужбовців крізь призму наявності фактичного складу такої обставини, що виключає кримінальну протиправність діяння, як виконання наказу або розпорядження, є недопустимим.