Стильові особливості жанру сонати (на прикладі творчості Й. Гайдна та Л. ван. Бетовена)

Abstract

В фокусі магістерського дослідження — ранні сонати Й. Гайдна та Л. ван Бетовена, розглянуті в контексті стильової еволюції жанру в добу Просвітництва, з її концепцією антропоцентризму. Саме така постановка питання зумовлена особливим значенням цих творів у педагогічному репертуарі студентів музичних коледжів, університетів культури та музичних академій. Мета дослідження — визначити стильові особливості жанру класичної клавірної / фортепіанної сонати на прикладі сонат Й. Гайдна №8 A-dur Hob.XVI.5 та Л. ван Бетовена №1 f-moll. Завдання: розглянути процес формування та розвитку класичної сонати у творчості Й. Гайдна та Л. ван Бетовена; здійснити детальний інтонаційний аналіз та провести порівняльну характеристику сонат №8 A-dur Й. Гайдна та №1 f-moll Л. ван Бетовена; визначити стильові особливості жанру класичної клавірної / фортепіанної сонати у творчості Й. Гайдна та Л. ван Бетовена. Елементи наукової новизни одержаних результатів: визначено особливості еволюції жанру клавірної / фортепіанної сонати у творчості Й. Гайдна як кристалізацію класичного стилю, а у творчості Л. ван Бетовена як його долання; заакцентовано, що спільність стильових позицій обох композиторів обумовлювалася формуванням сонатного allegro та сонатного циклу; спостережено низку відмінностей та спільних ознак між ранніми сонатами Й. Гайдна і Л. ван Бетовена; наголошено на поступовості переходу від старовинних барокових форм і ознак до класичних норм у сонатах Й. Гайдна та до трактування жанру клавірної сонати як втілення театральної драматургії у сонатах Л. ван Бетовена; визначено стильові особливості жанру клавірної / фортепіанної сонати у творчості Й. Гайдна та Л. ван Бетовена як поступовий перехід від «галантного» (ранньокласичного) стилю до високого зрілого класичного стилю.