Оптимізація експлуатації Хрінницького гідровузла та заходи для покращення місцевої екологічної ситуації

Abstract

Значних досліджень стану Хрінницького водосховища останнім часом не було, якщо не враховувати проведені первинні інженерні проєктні вишукування наприкінці 1950-х років. У статті описано загальні особливості функціонування та експлуатації гідровузлів малих гідроелектростанцій (ГЕС) на прикладі Хрінницького гідровузла та проаналізовано основні, зокрема деякі інженерно-технічні, аспекти організації раціонального використання. Подано проєктні нормативні рівні водосховища. Запропоновано у межах смуги відведення першочергово здійснити укріплення берегів, що зазнають інтенсивного абразії, за допомогою фітомеліорації та створення захисних інженерних споруд, це сприятиме формуванню механічних та геохімічних бар’єрів для поверхневих та забруднених стічних вод; для зниження рівня евтрофікації, необхідно здійснити меліорацію мілководь. Зосереджено увагу на проблемі накопичення наносів та сміття природного й антропогенного походження. Охарактеризовано особливості зимової експлуатації ГЕС, описано заходи боротьби з накопиченням льоду та дотримання умов зимівлі для іхтіофауни. Запропоновано комплекс заходів для покращення екологічного стану водосховища, смуги відведення, прибережної захисної смуги (для Хрінницького водосховища вона становить 100 м, у зв’язку зі значною крутизною уступу правого берега) та водоохоронної зони.