Документалістика і пропаганда

Abstract

Радянська документалістика перейняла у пропаганди головні способи утвердження ідеологічних міфів про Другу світову війну: замовчування реальних фактів; насаджування стереотипів та штампів і чорно-білої картини світу; багаторазове повторення ярликів-жупелів для називання ворогів тощо. Книга генерала О. Федорова «Підпільний обком діє» стверджувала міфи про «мудре» компартійне керівництво всенародним рухом опору проти німецьких окупантів, про зловорожих «українсько-німецьких націоналістів» та «націоналістичних покидьків», про місію радянських партизанів як «визвольну» при їхньому переміщенні на Західну Україну. Партійні завдання мусили виконувати й талановиті письменники. Не уник такого завдання і Є Гуцало, хоча в порівнянні повісті «З вогню воскресли» з його ж белетристичними повістями про німецьку окупацію стає очевидно, наскільки неоднозначною і трагічно-кривавою він бачив воєнну українську дійсність.