ПСИХОЛОГІЧНЕ РЕКОНСТРУЮВАННЯ ЖІНОЧОЇ САМОІДЕНТИЧНОСТІ У ДІАПАЗОНІ ВІКОВОЇ КРИЗИ ПІЗНЬОЇ ЗРІЛОСТІ

Abstract

Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню жіночої самоідентичності у діапазоні вікової кризи пізньої зрілості. Метою презентованого матеріалу є теоретична експлікація специфіки жіночої самоідентичності у діапазоні вікової кризи пізньої зрілості засобом реконструювання «когнітивного простору» досліджуваного явища. Методи. В основу покладено метод психологічного реконструювання як теоретичне дослідження змістової і структурної архітектоніки феномену жіночої самоідентичності, що процедурно сприяє виокремленню формально-логічних ознак досліджуваного явища в межах вікової кризи пізньої зрілості жінки. Результати. До результатів належить теоретичний аналіз базових позицій вивчення діапазону вікової кризи пізньої зрілості жінки та специфічності становлення її самоідентичності як сформованого відчуття особистісної визначеності і самореалізованості. Еклектичний підхід до інтерпретації заявленої проблеми дав змогу об’єднати різноманітність «когнітивного простору» жіночої самоідентичності й переживання кризи пізньої зрілості у схемі психологічного реконструювання їх взаємозв’язку. Деталізовано біологічний та психосоціальний рівні жіночої ідентичності, які спричинені дією механізму конвергенції функціонування; визначено варіанти проходження кризи пізньої дорослості у формах фізичної емансипації та синергії «отримання себе», які функціонують під дією механізму конвергенції. Висновки. У висновках зазначено «когнітивну завершеність» психологічного реконструювання взаємозв’язку жіночої самоідентичності й переживання кризи пізньої зрілості, що може бути успішно зреалізовано у прикладних дослідженнях людини в інволюційний період її розвитку.