Драматургія Лесі Українки та «нова європейська драма»

Abstract

У статті йдеться про місце драматургічної спадщини Лесі Українки у світовій драматургії епохи декадансу, про інтелектуальний конфлікт як стрижневий у її поетиці. А також про сприймання письменницею сучасників-драматургів – представників нової європейської драми: Ібсена, Метерлінка, Гауптмана та ін. – і про критику російського та українського соціально-побутового реалістичного театру в її статтях та листах. В статье идёт речь о том, какое место занимает драматургическое наследие Леси Украинки в мировой драматургии эпохи декаданса, об интеллектуальном конфликте как сквозном в её поэтике. А также о её восприятии творчества современников-драматургов – представителей новой европейской драмы: Ибсена, Метерлинка, Гауптмана и др., о критике русского и украинского социально-бытового реалистического театра в её статьях и письмах. The article is about place of Lesya Ukrainka’s dramaturgy in the world dramaturgy of decadence epoch, about intellectual conflict in her poetics. And also about that authoress perceived her contemporaries-dramatists – reprosentatives of new European drama: Ibsen, Meterlink, Hauptmann and others – and about her criticism of Russian and Ukrainian social realistic theatre.