Базові опозиції семантичного поля темпоральності у сучасній польській мові

Abstract

Час є одним із основних філософських понять, що ґрунтується на життєвому досвіді людини. У польській мові склалася система дієслівних форм й інших лінгвальних одиниць та конструкцій для вираження темпоральних характеристик, котрі окреслюють відношення ситуацій, подій, явищ і под. до часу. У статті звернена увага на іменники, прислівники, відмінкові, прийменниково-відмінкові форми, які вживаються для означення темпоральних реляцій у межах речення або тексту й належать до різних семантичних груп, що пов'язано із передачею всіляких аспектів значення часу; окреслено їх смислові опозиції; з’ясовано, що найважливішими протиставленнями темпорального семантичного поля є одночасність − різночасність перебігу дії та часового моменту, означена тривалість – неозначена тривалість, одиничність і повторюваність дії в часі; визначено, що кожна із названих опозицій має власні лінгвальні засоби вираження різних смислових відтінків, співвідносних з часом.