Kszta łtowanie relacji Swój- Obey- Inny w literaturze ukraińskiego baroku

Abstract

У статті досліджено проблему формування співвідношення між опозиціями Своє–Чуже і Наше–Інше в літературі україн- ського бароко. Ці опозиції у XVII cт. проявлялися передусім на рівні конфе- сійної свідомості, яка поступово перетворювалася у свідомість етнонаціо- нальну. Релігійні дихотомії християнин–мусульманин, православний–католик, православний–протестант, православний–уніат у контексті розгортання чи зга- сання політичних конфліктів переходили в опозиції козак (русин) – турок чи козак (русин) – лях (поляк). Змінився також характер співвідношення між Своїм, Чужим й Іншим. Інше, яке часто сприймалося як Чуже, але невороже, у процесі змін, що відбувалися в І Речі Посполитій, перетворилося в Чуже, у значенні ворога. In this article was analyzed the problem of shaping correlations between oppositions like Our – Stranger – Other in baroque Ukrainian literature. Those oppositions appears in 17th century, initially on a level of confessional identity, which from that point had started transformed into ethnicnational consciousness. Religious dichotomies Christian-Muslim, member of the Orthodox church-Catholic, member of the Orthodox church-Protestant, member of the Orthodox church-Uniate, together with political conflicts, which was stopping and starting, had been transforming into oppositions Cossack (Ruthenian)- Turk or Cossack (Ruthenian)- Lach (Pole). The character of the correlations between Our – Stranger – Other had changed as well. Otherness, which often was understood as Strangeness, but not hostility, during the shifts, which took place in First Republic of Poland, had changed into Strangeness in meaning Hostility.