Професійно–комунікативна діяльність мовленнєвої особистості майбутнього психолога

Abstract

Анотація. У статті висвітлено розуміння взаємозв’язку й взаємозумовленості феноменів «мовленнєва особистість» і «професійна-мовленнєва діяльність» та багатоманітність підходів до опису мовленнєвої особистості, її розвитку основних сфер та утворювальних компонентів відповідно до цього поняття. Говорячи в статті про мовленнєву особистість людини взагалі, маємо на увазі нормативне володіння мовою; наявність у кожної мовної індивідуальності систематизованої мовної картини світу, що відображає ієрархію її персональних цінностей, а також прагматичних компонентів (цілей, мотивів, інтересів, настановлень) тощо. Мовленнєвій особистості притаманна певна своєрідність мовної поведінки, оригінальність мовленнємислення, багатство ментального, вербального й духовного світу, володіння комунікативно-граматичними нормами. Розкрито основні сфери мовленнєвої особистості майбутнього психолога а саме: потребово-мотиваційну, емоційно-вольову, когнітивно-пізнавальну, екзистенціонально-буттєву, морально-духовну, дієво-практичну, міжособистісно-соціальну; визначено поняття спілкування в якості способу внутрішньої організації та внутрішньої еволюції соціуму як цілого, процесу, за допомогою якого тільки й може здійснюватися розвиток суспільства, оскільки саме він передбачає постійну динамічну взаємодію суспільства й особистості. Розкрито суть професійно-мовленнєвої діяльності як діяльності мовленнєвого спілкування, її прояви як ідеальної і практичної, внутрішньої та зовнішньої, особливостей як «окремої», самостійної діяльності; розглянуто спілкування як орієнтацію з позицій психологічної класифікації його видів: особистісно та соціально орієнтованого; показано специфіку професійно-мовленнєвої діяльності майбутнього психолога, залежно од видів спілкування й форм роботи психолога, зокрема психотерапевтичної, психопрофілактичної, психо-консультативної, психодіагностичної та ін. Abstract. The article outlines interrelationship and interdependence of the phenomena “linguistic personality” and “professional speech activity” and the variety of approaches to the description of linguistic personality. By linguistic personality the author means language competence, the availability of linguistic image of the world reflecting the hierarchy of personal values and pragmatic components (goals, motivations, interests, attitudes), etc. Among basic features of a future psychologist are needs and motives, emotions, cognition, knowledge, moral and spiritual, effective and practical, interpersonal and social components. The essence of professional coomunication is revealed through individual discourse activity. It displays ideational and practical, internal and external peculiarities of individual activity. Therefore, communication is viewed as being both personality-centered and socially-centered. The author has also shown the specifics of professional speech activity of future psychologist, its dependence on the types of communication and forms of psychologist’s work, including psychotherapy, psychological prevention, counseling, psycho-diagnostics.