Бар’єри критичного мислення громадян в умовах інформаційної агресії

Abstract

У статті критичне мислення представлено як когнітивний процес, що передбачає здатність активно і компетентно концептуалізувати, застосовувати, аналізувати та оцінювати знання, отримані шляхом досвіду, роздумів або спілкування. Наголошено, що мета критичного мислення полягає не лише в продукуванні ефективних проривних ідей і дій людини з вирішення складних проблем, а й утвердженні основ демократичного способу життя, умінні переконливо аргументувати власну позицію, здатності протистояти різним формам несанкціонованого втручання в особисте життя та тенденціям маніпулювання людською свідомістю. Входячи з цього, критичне мислення, з одного боку, є складовою пізнавальної та розумової активності людини. З іншого боку, воно виступає психологічним чинником, що впливає на розвиток самосвідомості особистості. Окреслено інформаційно-смисловий та інформаційно-емоційний аспекти критичного мислення. Зазначено, що інформаційно-смисловий аспект передбачає, що процедури критичного мислення запобігають когнітивній дезорієнтації людини, зламу цілісної картини світу внаслідок ворожого інформаційно-психологічного впливу. Інформаційно-емоційний аспект має на меті запобігання руйнації емоційного життя, непропорційного зміщення акцентів у нормальних життєвих інтересах, сприяння збереженню здатності до адекватного сприйняття дійсності. Розглянуто джерела перешкод, що можуть заважати розвитку критичного мислення. Зазначено, що неготовність особистості до критичного мислення може бути викликана як індивідуальними особливостями, так і зовнішніми причинами. Бар’єри критичного мислення розкрито в позитивному і негативному аспектах. Заначено, що позитивним ефектом переживання бар’єра є стимулювання активності, мобілізація власних ресурсів, утримання від небезпечних вчинків, забезпечення стійкості особистості. Негативний ефект має місце в ситуаціях, коли бар’єр перетворюється на блокатор, що гальмує активність і деформує особистість.