Вертикальна зональність гінецею у представників родів Sansevieria Thunb. та Dracaena Vand. ex L. (Asparagaceae)

Abstract

У 10 видів роду Sansevieria та двох видів роду Dracaena вивчено вертикальну зональність гінецея за В. Ляйнфельнером, а також структуру септального нектарника відповідно до концепції його вертикальної зональності. Встановлено, що у S. hyacinthoides, S. spicata, S. aetheopica, S. grandis, S. suffruticosa, D. fragrans та D. surculosa наявні чотири вертикальні зони гінецея (синасцидіатна, гемісинасцидіатна, гемісимплікатна та асимплікатна), а у S. grandicuspis, S. fernwood, S. parva, S.trifasciata, S. doonerу гемісимплікатна зона відсутня. Септальний нектарник у видів роду Sansevieria (крім S. suffruticosa) та у D. fragrans містить зону роздільного нектарника, зону об’єднаного нектарника та зону зовнішнього нектарника (нектарну щілину), у D. surculosa та S. suffruticosa зона роздільного нектарника відсутня. У всіх досліджених видів висота септального нектарника перевищує висоту гнізд зав’язі, причому, найбільша вона у видів з найбільшими розмірами зав’язі (S. hyacinthoides, S. grandis). У досліджених видів виділено п’ять типів вертикального зонування зав’язі і септального нектарника. У видів роду Dracaena виявлено найменші відносні розміри септального нектарника.

In ten Sansevieria and two Dracaena species the vertical zonality of the gynoecium after W. Leinfellner (1950), as well as the structure of the septal nectary after the concept of its vertical zonality were studied. It was revealed four vertical zones in the gynoecium of S. hyacinthoides, S. spicata, S. aetheopica, S. grandis, S. suffruticosa, D. fragrans and D. surculosa (synascidiate, hemisynascidiate, hemisymplicate and asymplicate) while in the gynoecium of S. grandicuspis, S. fernwood, S. parva, S.trifasciata and S. doonerу hemisymplicate zone is absent. Septal nectary in the studied Sansevieria species (except S. suffruticosa) and in D. fragrans is devided into the zones of distinct, common and external nectary (nectary split), while in D. surculosa and S. suffruticosa the zone of distinct nectary is absent. In all studied species septal nectary height is more than the locules height, moreower the most height of the septal nectary is in the species with the greatest height of the ovary (S. hyacinthoides and S. grandis). In the studied species five types of the vertical zonality of the ovary and septal nectary were detected. In Dracaena species septal nectary has relatively smallest height.