Український компонент російськомовного перекладу поеми Т. Шевченка «Гайдамаки»

Abstract

Статтю присвячено детальному описові українських безеквівалентних компонентів художнього перекладу, які репрезентують тісний інтертекстуальний зв’язок з оригіналом. Матеріалом для аналізу стала поема Т. Г. Шевченка «Гайдамаки» та її переклад російською мовою. Подолання мовного бар’єру в перекладі зводиться головно до творчого перекодування одиниць із виразним етнокультурним забарвленням. Тому безеквівалентні компоненти оригіналу в будь-якому перекладі – явище цілком виправдане й закономірне. У перекладах з близькоспоріднених слов’янських мов можливості транскодування таких одиниць набагато ширші, ніж у випадку з неспорідненими мовами. Досліджено такі неперекладні утворення: ономастикон (антропоніми, топоніми), словареалії (історичні, побутові), псевдореалії, архаїзми, розмовно-просторічна лексика, фразеологізми, паремії, окремі форми слів та синтаксичні конструкції. Показано, що основні прийоми відтворення специфічно українських компонентів у цьому російському перекладі – це транскрипція і транслітерація, калькування, а також залучення лексем зі сфери обмеженого чи пасивного вживання (архаїзмів, діалектизмів, просторіччя). The article is devoted to the detailed description of the Ukrainian components of translation which have no equivalents and present close connection with the original. The material for the analysis was T. Shevchenko’s poem “Haydamaks” and its translation into Russian. The overcoming of language barrier in the translation mainly lies in the creative encoding of the words with expressive ethno cultural colouring. Therefore, the original components, that have no equivalents in any translation, are a justifiable and natural phenomenon. In the translations of close related Slavic languages the possibilities of encoding such units are much bigger than in case with unrelated languages. The following formations, which cannot be translated, have been researched: anthroponyms, toponyms, wordsrealities (historical, everyday), pseudorealities, archaisms, colloquialisms, idioms, proverbs, definite word forms, and syntactical constructions. It is shown, that the major ways of reproduction of specific Ukrainian components in this Russian translation are transcription and transliteration, modelling words and constructions after foreign patterns, and also using lexical units from the sphere of limited or passive use (archaisms, dialecticisms, colloquialisms).