Комунікативна стратегія vs. маніпулятивна стратегія

Abstract

Аналізується комунікативна стратегія як засіб маніпулятивної комунікації. Остання представлена як особливий вид когнітивно-прагматичної діяльності. Охарактеризовано різноманітні підходи до вивчення комунікативних стратегій і тактик, здійснено порівняльний аналіз комунікативної та маніпулятивної стратегій. Досліджуючи феномен комунікативної стратегії, доходимо висновку, що, з одного боку, стратегію розуміють як ланцюг рішень мовця, комунікативний вибір тих чи інших мовленнєвих дій і мовних засобів. Ключовим у встановленні відмінностей між комунікативною і маніпулятивною стратегіями стало розрізнення двох видів цілей – прагматичних та конструктивних (за О. М. Мороховським). Аналіз поняття «стратегії» доводить, що маніпулятивна комунікативна стратегія визначається наявністю двох прагматичних цілей, одна з яких лише функціонально виконує роль такої, тобто є проміжною, інша – справжньою метою маніпулятора. Маніпулятивна стратегія в цій роботі розглядається як інтегративне поняття, що поєднує два аспекти стратегічної дії – когнітивний та мовленнєвий. The article deals with the analysis of a communicative strategy as a device for manipulative communication. The latter is represented in the article as a special type of cognitive and pragmatic activity. The characteristics of various approaches to the study of comm unicative strategies and tactics is given. The comparative analysis of communicative and manipulative strategies is performed. The differentiation of two types of goals: pragmatic and constructive (defined by O. M. Morohovskyi) has become the key element in the determination of distinction between communicative and manipulative strategies. The analysis of a notion of strategy proves that manipulative communicative strategy is determined by the existence of two pragmatic aims – one of which fulfils the role only functionally, i.e. is a transitionary aim, the second one is regarded as a the real aim of a manipulator. In the study manipulative strategy is regarded as an integrative notion that combines two aspects of strategic action – cognitive and verbal.